-
1 електроніка
жкосмічна електроніка — space electronics, astrionics
-
2 електрон
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > електрон
-
3 електрон
ч фіз. -
4 електрон
1) (род. -а) физ. электро́н2) (род. -у) мет. электро́н -
5 електрон
elektronч. -
6 електроніка
elektronikaж.elektronika, sprzętelektroniczny -
7 електрон
отрица́тельный электро́н, физ. электро́н ( элементарная частица) -
8 електроніка
наук.; физ. электро́ника -
9 електрон
electron -
10 електрон
физ. electron* * *електро̀н,м., -и, (два) електро̀на физ. electron; вътрешни \електрони fixed electrons; \електрони на проводимост conduction electrons; обратно разсеяни \електрони back-scattered electrons; който произвежда \електрони electronogenetic; свързани \електрони bound electrons.* * *electron* * *физ. electron -
11 електрон
ელექტრონი -
12 електроніка
ელექტრონიკა -
13 електрон
електро́н м., -и, ( два) електро́на Elektron n, -en. -
14 електрон
м физ électron m. -
15 електрон
I (сплав)ru\ \ электронen\ \ elektronde\ \ Elektronfr\ \ \ élektronзагальна назва ливарних і деформівних магнієвих сплавів універсального призначення; містять до 12% Al, 5,5% Zn, 1,5% Μn, а також Th, Zr, РЗМ\II (частинка)ru\ \ электронen\ \ electronde\ \ Elektronfr\ \ \ électronстабільна елементарна частинка з негативним електричним зарядом, прийнятим за одиницю негативної кількості електрики, і найменшою з відомих масою спокою (9,11·10-31 кг); відкритий 1897 р. Дж.Томпсоном;; розрізняють валентні електрони (електрони, що беруть участь чи можуть брати участь в утворенні хімічних зв'язків), s-, p-, d-, f-електрони (електрони в атомах, що мають відповідно орбітальне квантове число, яке дорівнює 0, 1, 2, 3), π-електрони (що беруть участь в утворенні π-зв'язків); при взаємодії з твердим тілом спостерігаються відбиті (пружно відбиті від поверхні тіла), поглинені (що пройшли у тверде тіло) і вторинні (що випромінюються твердими тілами при їх бомбардуванні електронними пучками) електрони -
16 електрон м
Elektron {n} -
17 електрон
електро̀н <-и, бр: -а> -
18 електрон провідності
ru\ \ электрон проводимостиen\ \ conduction electronde\ \ Leitungselektronfr\ \ \ électron de conductionелектрон у твердому тілі, енергія якого відповідає зоні провідності -
19 електрон-вольт
скор. еВelectron-volt (скор. eV)Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > електрон-вольт
-
20 електрон видатності
электро́н отда́чиУкраїнсько-російський політехнічний словник > електрон видатності
См. также в других словарях:
електрон — (грч. elektron) 1. најмало делче негативен електрицитет што кружи во атомот околу позитивно наелектризираното јадро 2. електрон метал легура од магнезиум, цинк и бакар што се употребува главно во градењето на авиони … Macedonian dictionary
електрон-вольт — электрон вольт electron volt, eV *Elektronenvolt одиниця роботи або енергії в атомній та ядерній фізиці; дорівнює енергії, яку набуває електрон, проходячи різницю потенціалів в 1 вольт. 1ев, дорівнює 1,6 Х 10 12ерг = 1,6 Х 10 19дж … Гірничий енциклопедичний словник
електрон — ч. 1) род. а, фіз. Елементарна частинка речовини з найменшим негативним електричним зарядом. •• Вале/нтні електро/ни неспарені електрони, які беруть участь в утворенні хімічного зв язку. 2) род. у, тільки одн., мет. Сплав магнію з алюмінієм,… … Український тлумачний словник
електроніж — ножа/, ч. 1) Хірургічний інструмент для безкровного розтину або висічення тканин за допомогою струмів високої частоти. 2) Електричний прилад побутового і промислового призначення для розрізування чого небудь … Український тлумачний словник
електроніка — и, ж. 1) Наука про електронні та йонні процеси у вакуумі, газах і твердих тілах. || Галузь техніки, що охоплює розробку, виробництво і застосування електронних та йонних приладів. 2) збірн., розм. Електронні прилади … Український тлумачний словник
електрон — I [еилеиктро/н] на, м. (на) н і, мн. ние, н іў (частинка атома) II [еилеиктро/н] ну, м. (на) н і (сплав) … Орфоепічний словник української мови
електрон — 1 іменник чоловічого роду елементарна частинка речовини електрон 2 іменник чоловічого роду сплав … Орфографічний словник української мови
електроніка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
електрон — электрон electron Elektron, Negatron – eлементарна частинка речовини з найменшим електричним зарядом (е= – 1,6021892(46)10 19 кулон) і найменшою масою (mе=0,9109534(47)10 27 г). Рух Е. описується рівняннями квантової механіки … Гірничий енциклопедичний словник
електрон — электрон elektron Elektron – 1) Стара грецька назва бурштину (янтарю). 2) Сплав магнію з алюмінієм, цинком або марганцем, що відзначається міцністю і пластичністю. 3) Сплав золота і срібла для ювелірних виробів … Гірничий енциклопедичний словник
електрон-вольт — а, ч., фіз. Позасистемна одиниця енергії, яка застосовується в атомній і ядерній фізиці … Український тлумачний словник