Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(для+лошадей+-+из+трёх)

  • 1 корыто

    (для свиней) корито, (для лошадей) жолоб (-лоба), (для дом. обихода) вагани, ночви (-чов). [Корито не ходить до свиней, а свині до корита (Номис). Візьме тебе за повода і приведе до жолоба (Пісня)]. -рыто для водопоя - корито, пійло, колода, жолоб. [Черпали воду та й сповняли пійла, щоб понапувати вівці (Біблія). Приверни коней до колоди (Сл. Гр.)]. -рыто для овчарок - ялак. -рыто для стирки белья - ночви (-чов), ночовки, нецьки (- цьок), вагани. -рыто речное - річище, корито, річне ложище. Было бы -рыто, а свиньи будут - аби корито, а свині прийдуть; аби люди, а піп буде; аби були побрязкачі, то будуть і послухачі (Приказки). Остаться у разбитого -рыта - зостатися з поламаним возом. Мудрёное дело -то! - велике діло опеньки!
    * * *
    кори́то; ( для домашнего обихода) но́чви, -чо́в, диал. вагани́, -ні́в, не́цьки, -цьок

    Русско-украинский словарь > корыто

  • 2 Наглазники

    наочні (-нів), (для лошадей ещё) шори (-рів). Надеть кому -ки (перен.) - убрати кого в шори.

    Русско-украинский словарь > Наглазники

  • 3 пара

    1) (двое) пара, двоє, двойко. [Пара голубів. Пара чобіт. Родилося в них діток двойко]. По -ам - парами, по парі. Пара слов - кілька слів, дві слові. [Скажу вам дві слові, та й бувайте здорові]. Пожалуйте на -ру слов - прошу на кілька слів (на дві слові). Пара платья (полн. костюм) - всеньке (ціле) убрання; (женск. деревенск.) парка, парочка. Пара волов (запряженных) с возом - паровиця. -рою лошадей, на -ре лошадей - парокінь, удвукінь. Разрознять, разрознить -ру - розпаровувати, розпарувати. [На що мені коней розпаровувати, купуйте обох]. Разделиться на -ры, соединиться в -ры - попаруватися. Соединение в -ры - парування. Один из -ры - допарок (-рка);
    2) (подходящий, ровня) пара, рівня (-вні), рівень (-вня). [Кінь волові не пара (не рівня). Тут нема тобі рівня, самі старі та малі]. Под -ру - до пари, паристий. Они под -ру один другому - вони один (одне) одному до пари. Эти две вазы под -ру одна другой - ці дві вази зовсім паристі. Не -ра - не пара, не до пари, не рівня. [Не до пари вони собі. Він мені не рівня]. Я тебе не -ра - я тобі не пара, я тобі не до пари, я не твоя пара, я не рівня з тобою. -ра на подбор - дібрана пара. [З них, я знаю, буде дібрана пара]. Подбирать, подобрать под -ру - добирати, дібрати до пари, сов. допарувати;
    3) (супружеская чета: вместе и порознь) пара, подружжя. [Коли в подружжі є дві різні віри, там жінка має дві душі (Л. Укр.). Шукаємо для нашої дівчини пари (подружжя)].
    * * *
    I
    па́ра

    кинемати́ческая \пара — мех. кінемати́чна па́ра

    \пара сил — спец. па́ра си́л

    \пара ра ча́я — по́рція ча́ю [в двох ча́йниках - для води́ та для зава́рки]

    II

    Русско-украинский словарь > пара

  • 4 парный

    1) (составляющий пару) паристий, парний, до пари. [Добрі воли, та не паристі. Парне число]. Не -ный - не паристий, не пара, не до пари. Не -ные предметы - розпари (- рів), розпарки. [Воли-розпари];
    2) (об экипажах: для пары лошадей, волов) парний, паровий, на пару (коней, волів), парокінний, двукінний. [Паровий віз (= для пары лошадей или волов). Двукінні санки];
    3) См. Паркий.
    * * *
    I
    1) па́рний
    II
    1) см. парной 2)
    2) ( для пара) парови́й

    Русско-украинский словарь > парный

  • 5 кормление

    1) годування, годівля, (продовольствование) харчування, контентування, (питание) живлення; (лошадей, волов в дороге, на пастбище) попасання, попас (-су). -ние грудью младенцев - годування дітей груддю. Прекратить -ние грудью - відлучити (залучити) дитину. Остановиться для -ния лошадей, волов - стати на попас;
    2) (стар.: в моск. Руси) годівля, кормівля, поживна посада (на провінції); (область управления, волость, город) провінція, країна, волость (-ти), місто. Посылать кого на -ние куда - посилати кого на годівлю (на кормівлю, на поживну посаду) куди.
    * * *
    1) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння
    2) ист. кормлі́ння

    Русско-украинский словарь > кормление

  • 6 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 7 кольцо

    1) кільце, коло, (обод) обід (р. обода), обідець (-дця);
    2) (круг) коло (р. мн. кіл), окіл (-колу), окільце, кільце. Пускать дым -цами - пускати дим кільцями, звоями. Окружать -цом - оточувати колом (навколо);
    3) (для пальца) каблучка, обручка, (перстень) перстень (- сня) и перстінь (-стеня). Венчальные -ца - шлюбні обручки, каблучки. Размениваться -цами - мінятися каблучками, обручками;
    4) (техн.) (дверное) кільце (в дверях), (в ведре подвижное) дужка, (соед. плуг с передком) тяж (-жи), ужва, (на ободе экипажн. колеса) ірвант, (для устран. трения) шайба, (соед. косу с косовищем) наперсток (-тка), серга, (соед. дышло с ярмом) живець (-вця), (деревян.) розкрут (-та), (соед. оглоблю с санями) заверт (-та), (для привяз. лошадей) конов'язь (-зи), (железн. в скреплениях) рихва; (в механике) каблучка. Внешнее -цо - околишня каблучка. Нажимное -цо - притискова каблучка;
    5) (извив змеи) кільце, скрутінь (-теня). [Залізними скрутенями обвиває свою жертву (Єфр.)];
    6) см. Звено.
    * * *
    1) кільце́; ( круг) ко́ло

    сгиба́ться кольцо́м (гнуть спи́ну в кольцо́) пе́ред кем — запобіга́ти пе́ред ким

    2) ( для ношения на пальце) каблу́чка; ( обручальное) обру́чка; ( перстень) пе́рстень, -сня, пе́рстінь, -теня

    Русско-украинский словарь > кольцо

  • 8 испытание

    1) проба, спроба, спиток (-тку), спит (-ту), спробунок (-нку), випроба; (процесс) випробування; срвн. Проба 1. [Його любов і вірність вийдуть з честю з якої хочеш проби (Куліш). Се велике горе! Велика проба, браття! (Л. Укр.)]. На -ние - на спробу, на спиток. По -нии - по спробі, по спитку, спробувавши. Дни -ний - дні (с)проби, (бедствий) дні лиха, дні злигоднів. [У дні проби і міри (Франко)]. Тяжёлые -ния нашего времени - тяжкі спроби сучасности (Єфр.). Время -ния до получения места - спроба, спиток, (стаж) стаж (-жу). Брать на -ние что - брати на (с)пробу, на спиток що. Подвергать, -гнуть -нию, жестоким -ниям кого, что - піддавати, піддати пробі, спробі, суворій (тяжкій) спробі кого, що. -ние строительных материалов - спроба, випробування (неок. випробовування и випробування) будівельних матеріялів, спроба над будівельними матеріялами (Крим.). Комиссия для -ния строительных материалов - комісія для випробування (для випробовування) будівельних матеріялів. -ние лошадей - випроба коней;
    2) (бедствие) пригода, лиха пригода. -ния - злигодні (-нів). -ния судьбы - а) (пробы, искушения) спроби долі (від долі); б) (бедствия) злигодні долі;
    3) (экзамен) іспит (-ту). [Іспит на учительку (Кониськ.)]. -ние на степень доктора - іспит на доктора. Подвергать кого -нию (экзамену) - піддавати іспитові кого, вивіряти кого;
    4) дослідження, неок. досліджування чого (напр. природи); см. Исследование 1;
    5) хим. - випробування, (опыт) дослід (-ду), (разложение) розклад (-ду), аналіза (-зи).
    * * *
    1) ( действие) випро́бування, (неоконч.) випробо́вування, випро́бування, ви́проба; переві́рка и пере́вірка; дослі́дження, (неоконч.) дослі́джування; ( проба) про́ба, спро́ба

    \испытание ние материа́лов — техн. випро́бування (ви́пробування) матеріа́лів

    подверга́ть \испытание нию, брать на \испытание ние — (проверять качество, пригодность) випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, випро́бувати

    2) ( экзамен) і́спит, -у

    \испытание ние по матема́тике — і́спит з матема́тики

    3) ( тягостное переживание) випро́бування; ( невзгоды) зли́годні, -нів

    Русско-украинский словарь > испытание

  • 9 гей

    гей. Покрикивать гей! - погейкувати, погейкати. [Плугатарі погейкують].
    * * *
    I межд.
    1) гей, аге́й
    2) (для понукания лошадей, волов) гей
    II
    ( гомосексуал) сущ. гей

    Русско-украинский словарь > гей

  • 10 запор

    1) (у дверей) засув, запора, запір (-пору); срвн. Запорка. Запереть двери на -пор - засунути двері, взяти двері на засув. Держать на -поре - держати на засуві, на замку, під замком, під ключем;
    2) (в желудке) запертя, затвердіння, запрет (-ту), заколодження, закреп (-пу), (у лошадей) чемер (-ру). У него сделался запор - зробився у нього запрет у шлунку, його заколодило. [Як заколодило, так який уже день на двір не ходить (Харк.)].
    * * *
    I
    2) ( приспособление для запирания) запі́р, -по́ру, запо́ра, запі́р; ( засов) за́сув, диал. за́сов

    дверь на \запор ре — две́рі зачи́нені (за́мкнуті, за́мкнені, на за́суві, засу́нуті, на запо́рі)

    II мед.
    за́кріп, -крепу, за́креп, -у, запертя́, затверді́ння

    Русско-украинский словарь > запор

  • 11 караван

    1) (обоз) караван (-ну), каравана (-ни), валка. [За-для його завертають каравани, ідуть степом і марне погибають (Куліш). Азійське купецтво тягло валками з Криму мимо Черкас на Путивель або на Київ (Куліш)];
    2) (лошадей, птиц) табун (-на), ключ (-ча);
    3) (партия богомольцев или купцов) черідка, громадка, табун (-на).
    * * *
    карава́н, -у, ва́лка; ( вереница) ключ, -а

    журавли́ летя́т карава́нами — журавлі́ летя́ть ключа́ми (карава́нами)

    Русско-украинский словарь > караван

  • 12 ну

    междом. и част.
    1) (для выраж. побуждения, убеждения, ободрения, поощрения к действию и т. п.) ну; специальнее: (давай) давай, (мн.: нуте) нуте, давайте, (при обращение в 1-м лице мн.) нумо, нум. [Ну, йди вже, годі баритися! (Брацл.). Чого-ж ти мовчиш? ну, скажи-ж, товаришу! (М. Хвильов.). «Ну, Галакточко, а що там узагалі говорять про мене?» - «Себ-то де говорять?» - «Ну, взагалі» (М. Хвильов.). Ну, Вакуло, ти-ж сам знаєш, що без контракту нічого не робиться (Гоголь). Ну що ж, Тарасе! - рад єси, не рад - дивись, який в господі нашій лад (П. Тичина). Ну, так що ж робити? (М. Хвильов.). Гей, нуте, косарі (Номис). Давайте йти! Ну, пойдём! (Сл. Гр.). Нумо в дорогу! (Дніпр. Ч.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Нум орать мерщій! (М. Терещ.)]. Ну, Солопий, вот, как видиш, я и дочка твоя полюбили друг друга так… (Гоголь) - от що, Солопію, ото, як бачиш, я й дочка твоя та й покохали одне одного так… (перекл. А. Харч.). Ну, говорите! - ну, кажіть! кажіть-бо! Нуте, рассказывайте! - ну, розповідайте! Ну, пожалуйста - ну, будь ласка (будьте ласкаві). Ну, полно тебе упрямиться - ну, годі тобі упиратися. Ну-с, что скажете? - ну, добродію (пане), що скажете? Вон он, ну его бить! - ось він, нумо (нум, давайте) його бити! Ну да ну, а всё на одном месте - ну та ну, а все на тім самім місці (а все ні з місця). А ну - ану; ануте, анумо; срв. Ну-ка. [Ану, заведи-но пісні! (Остр. Скарбів). Ану: гоп трала, гоп трала, гоп, гоп, гоп! (Гоголь)]. А ну, тебе говорят! - ану, тобі кажуть! Ну же - ну-бо, ну-ж. Да ну - ну-бо. [Ну-бо не пустуй! (Вороний)]. Да ну, иди, что ли! - та ну-бо йди, чи що! Да ну же - та ну-бо, (та) ну-ж бо;
    2)выраж. угрозы, вызова) ну, (усилит.) ну-ну, (грозя пальцем) ну-ну-ну. [Ну, я-ж тобі, почекай! (Брацл.). Ну-ну-ну! я-ж тобі задам, будеш ти мене пам'ятати! (Вінниччина)]. Ну, смотри же! - ну, дивися! А ну - ану! [Ану вдар! (Сл. Гр.). Ану, виходь, котрий! (Остр. Скарбів)]. А ну-ну ударь! - ану-ну вдар!;
    3) (в бранных выраж., проклятьях) - ну, ану. Ну тебя! - цур тобі! цур тобі, пек (тобі)! (а) бодай тебе! а йди ти (собі)!, (отвяжись) відчепись! [Цур тобі (бодай тебе), який ти дурний! (Номис). Цур тобі, пек! (Сл. Гр.)]. Ну его! - цур йому! цур йому, пек (йому)!; (нужды нет) дарма! [Цур-же йому з лісом! (Шевч.). Таке робили, що цур йому вже і казать! (Котл.)]. А ну его! - та цур- йому!, (пропади он пропадом) (та) хай-же він згине (зслизне)! Ну тебя к лешему - см. Леший. Ну вас! - цур вам! (а) бодай вас! [А бодай вас та цур-же вам! (Шевч.)]. Ну вас всех к чорту (к богу)! - ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька, к богу)! а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька)! Ну вас всех к семи чертям! - а йдіть ви всі під три чорти!;
    4)выраж. удивления) ну. [Ну, їсть! нівроку! (Номис). Ну, хлопче, та й утяв-же ти штуку! (Київщ.). «А от за давнього часу, коли…» - «Ну, свате, згадав часи!» (Гоголь). Ну, та й ніч же була! (Велз)]. Ну, кто-бы мог это подумать! - ну, хто-б міг це подумати! «Слышал ли ты, что поговаривают в народе?» - «Ну?» - «Ну, то-то, ну!» (Гоголь) - «Ти чув, що подейкують люди?» - «Ну?» - «От тобі й ну!» (перекл. А Харч.). Ну что вы! - ну що ви! [Ну що ви, Ліно, я дуже вам вдячна (В. Підмог.)]. Да ну?! - та невже? та ну? Ну уж обед! - ну (та) й обід. Ну и - ну й, та й. [Ну й дивачка ви, Марто! (В. Підмог.). Та й тюхтій-же я підтоптаний! (Остр. Скарбів)]. Ну-ну, какой сердитый! - ну-ну, який сердитий! Такой, что ну! - такий, що ну-ну!, (зап.) такий що раз! [Вона така красна, така красна, що раз! (Стефаник)];
    5)выраж. согласия, уступки) ну; (ладно) гаразд, добре. [Нема, ну, то й нема! (Л. Укр.). «Ну, там побачимо» - сказав він лагідно (В. Підмог.). А я був подумав, що ти й справді знаєш правила; ну, та коли ти їх не знаєш, то я знаю (Остр. Скарбів). Гаразд, дивись-же, ти заскочив мене (Остр. Скарбів)]. Ну что же, приходите - ну що-ж, приходьте. Ну, конечно, очевидно и т. п. - ну, звичайно (звісно); а звісно; ну, видима річ и т. п. [Сподіваєтесь, що уряд сплатить ваш борг, га? а звісно, сплатить (Кінець Неволі). «Я невільна!» - «Ну, видима річ!» (В. Підмог.)]. Ну да - авжеж; см. Конечно 2. Ну, ладно! - ну, добре! гаразд! ну-ну! Ну, и ладно - то й гаразд, то й добре. [«Народу багато, друже?» - Батько відповів, що ні, - людей, на жаль, дуже обмаль. - «То й гаразд» (Остр. Скарбів)];
    6)выраж. несогласия, неудовольствия) ну. [«За пораду все, що хочеш, дам тобі я в нагороду». - «Ну, на се» - поет відмовив - «не надіюся я зроду» (Л. Укр.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! [Ба ні! не піду до нього (Липовеч.)]. Ну, вот ещё! - ну, от іще! (ну.) ще що (скажеш, скажете)!, (ах, оставь) ат! ет! [«Та ну-бо, розкажи!» - «Ат, одчепись!» (Сл. Гр.). «Посидьте, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь». - «Ет, ще вигадав прощаться! ходім» (Рудч.)]. Ну, вот, ещё что скажеш! - ну, от іще що скажеш! Ну, где таки! - де то вже таки! [Де то вже таки він так сказати може! (Рудан.)]. Ну, знаете - ну, знаєте. [Я ось який, а ви така ось - ну, знаєте, ні те, ні се (Влизько)];
    7) (в вопросит. предлож.) ну; (неужели? в самом деле?, ого?!, диал.) йо? [«Ну, чи не казав-же я?» - подумав собі Чуб (Гоголь). Ну, а все-ж таки, чим-же соціялізм відрізняється від комунізму? (М. Хвильов.). «А що ти думаєш запропонувати?» - «А як ти гадаєш? Ну?… от тобі й ребус!» (М. Хвильов.). «Від кого-ж лист?» - «Від гетьмана Ханенка?» - «Ханенка? йо?» (Стар.-Чернях.)]. Ну, а вы? - ну, а ви? Ну так что же? - ну то що-ж?, (что из того?) ну то що з того? Ну что с ним делать? - ну що з ним робити?;
    8) (в повествовании - как связка между предложениями) ну, (ну, вот) ну та, (ну) ото, отож, (ну) так от. [Був собі одважний лицар, нам його згадать до речи… Ну, та сей одважний лицар якось вибрався до бою (Л. Укр.). Багато слів було у нього в книжці, ну, й казав-би собі яке хотів (Л. Укр.). Урядники все робили справно; пашпорти там, ну й хто бунтівник - знали (Ледянко)]. Ну вот он говорит - ото(ж) він і каже;
    9)выраж. многократного действия) давай, ну. [Зборов його та й давай бити (Київщ.). Пішла вона, - я давай паскудити Настуню (Крим.). Обнялися і давай цілуватися (Сл. Ум.). З переполоху ну втікать (Шевч.)]. Да и ну - та й давай, та й ну. [Зібрав шляхту всю докупи та й ну частувати (Шевч.)];
    10) (окрик на лошадей) но, ньо, (зап.) вйо, вйо-гей, (направо) гаття (гал.) гайта, готьта, гайтта, герта (налево) вістя, (гал.) вісьта. [Но, булані! (Гайсинщ.). Ньо, ньо, урагова! (Костомар.)].
    * * *
    1) межд. ну; (при обращении в первом лице, мн.) ну́мо, нум, ну́мте; ( нуте) ну́те; (давай, давайте) дава́й, дава́йте, дава́ймо

    ну и ну́, ай да ну́ — оце́ так [так]

    2) (част.: неужели) ну

    да ну? — та невже́ [ж]?, та ну?

    3) (част.: давай) ну, дава́й; и

    ну крича́ть — і дава́й (та й ну) крича́ти

    Русско-украинский словарь > ну

  • 13 повод

    1) (у лошади) повід (-вода); мн. невода. -водья - поводи, повіддя; ум. повідець (- дця); (у рогатого скота) налигач. Отпустить -дья у лошади - попустити поводи коневі. Связывать лошадей -дьями - батувати коні. Вести лошадь за повод или в поводу - вести коня за повід, на поводі. Он на -ду у своей жены - він на поводі у своєї жінки. Пускай во все повода - поганяй в три батоги;
    2) привід, призвід (-воду), причина, притока, приключка, зачіпка, приклеп (-лепу), приклепка. Срв. Предлог, Причина. [Не давав я йому жадного приводу так говорити. З якої причини це сталося? Хоче знайти приключку, щоб вигнати його з хати (Звин.). Лишень притоки шукав, щоб за вітця помститися на хлопцеві (Франко). Дають зачіпку до такої розмови (Грінч.)]. По какому поводу - з якого приводу, з якої причини. По этому -ду - з цього приводу. По -ду чего - з приводу чого. По -ду этой ссоры - з приводу цієї сварки (суперечки). По всякому ничтожному -ду - будь з якого приводу (якої причини), будь з чого, аби з чого. Без всякого -да - без жадного (ніякого) приводу, без жадної (ніякої) причини (приключки), (шутл.) ні сіло, ні впало; гарма-дарма. Подавать, давать -вод к чему - давати, дати привід до чого. Я не давал никакого -да - я не давав ніякого (жадного) приводу, я нічим не спричинився, я не призводив до чого. Искать -да к чему - шукати приводу (приключки) до чого. От маловажного -да - з малого приводу, з малого чого. Это послужило (было) -дом к жалобе, кассации - це було приводом (це сталося за привід) до скарги, до касації.
    * * *
    I
    (ремень, верёвка) по́від, -вода; ( для рогатого скота) нали́гач

    пово́дья — мн. поводи́, -ді́в, пові́ддя

    II
    ( предлог) при́від, -воду; при́ключка; ( зацепка) зачі́пка

    кассацио́нный \повод — юр. касаці́йний при́від

    Русско-украинский словарь > повод

См. также в других словарях:

  • ПОЛЬФАМИКСЫ ДЛЯ ЛОШАДЕЙ, ПЛОТОЯДНЫХ И РЫБЫ — Компонент Состав 1 кг препарата Гипповит Экстра Польфамикс М Польфамикс WK Витамин A, ME 800 500 300000 Витамин D3, ME 120 100 100000 Витамин Е, г 0,8 …   Импортные ветеринарные препараты

  • Дерби (приз для лошадей) — Дерби  главный приз в скаковых и беговых испытаниях лошадей на ипподроме. Название происходит от Эпсомского Дерби, проводимого в Англии в Эпсоме и получившего своё имя от Эдварда Смита Стэнли, 12 го графа Дерби, учредившего эти скачки в 1780 году …   Википедия

  • Масти лошадей — Масть лошади  окраска волосяного покрова лошади, а также кожи и глаз. Один из основных индивидуальных отличительных признаков. Как и окрасы у кошек и собак, масть у лошадей  не просто окраска, а определенное сочетание цветов, тип распределения… …   Википедия

  • СУПЕРКОНЦЕНТРАТЫ ДЛЯ РЫБЫ, ПАРНОКОПЫТНЫХ И ПУШНЫХ ЗВЕРЕЙ — Компонент Состав 1 кг препарата для форели для карпов для скаковых лошадей для песцов Витамин A, ME 1500000 800000 500000 3250000 Витамин D3, ME 300000 150000 …   Импортные ветеринарные препараты

  • ВИТАМИН AD3E (РАСТВОР ДЛЯ ОРАЛЬНОГО ПРИМЕНЕНИЯ) — Состав. Витамин А 100000 ME; витамин D3 5000 ME; витамин Е 20 мг; водный наполнитель до 1 мл. Показания. Профилактика и лечение клинических и субклинических случаев нехватки жирорастворимых витаминов у домашней птицы, крупного и мелкого рогатого… …   Импортные ветеринарные препараты

  • ПОЛЬФАМИКСЫ ДЛЯ КУР-НЕСУШЕК, ПЛЕМЕННОЙ ПТИЦЫ И МОЛОДЫХ ФАЗАНОВ — Компонент Состав 1 кг препарата OVO для кур несушек D для кур несушек и молодок фазанов L для племенной птицы А для кур несушек Витамин A, ME 3 000 000 1 400 000 2 000 000 2 000 000 Витамин D3, ME 480 000 …   Импортные ветеринарные препараты

  • ПОЛЬФАМИКСЫ ДЛЯ ЛИСИЦ, НОРОК, КРОЛИКОВ И НУТРИЙ — Компонент Состав 1 кг препарата Специаль для лисиц и норок для лисиц и норок КЕ для кроликов Е для кроликов и нутрий Витамин A, ME 3 500 000 3 500 000 1 200 000 1 200 000 Витамин D3, ME 500 000 500 000 …   Импортные ветеринарные препараты

  • ПОЛЬФАМИКСЫ ДЛЯ ОТКОРМА СКОТА, ТЕЛЯТ, А ТАКЖЕ ДЛЯ ОТКОРМА СКОТА В ЛЕТНИЙ И ЗИМНИЙ ПЕРИОДЫ — Компонент Состав 1 кг препарата BWR для откорма скота 1 С для телят (заменитель молока) для телят R2 для откорма скота в летний период RI для откорма скота в зимний период Витамин A, ME 2500000 2000000 …   Импортные ветеринарные препараты

  • ПРЕМИКСЫ ДЛЯ КРУПНОГО РОГАТОГО СКОТА — Компонент Состав 1 кг препарата Мономикс форте Бовимикс форте Тетамикс Минеральный специальный премикс для скота Витамин A, ME 1600000 Витамин D3, ME 325000 …   Импортные ветеринарные препараты

  • СУПЕРКОНЦЕНТРАТЫ ДЛЯ КУР — Компонент Состав 1 кг препарата PT S PT F PN R PN K B Витамин A, ME 3000000 2400000 3000000 2500000 Витамин D3, ME 500000 400000 400000 340000 …   Импортные ветеринарные препараты

  • СУПЕРКОНЦЕНТРАТЫ ДЛЯ ФАЗАНОВ, КРОЛИКОВ И ОВЕЦ — Компонент Состав 1 кг препарата FAZ 110 FA NES для кроликов для овец Витамин A, ME 1500000 1500000 2800000 2000000 Витамин d3, ME 300000 300000 280000 …   Импортные ветеринарные препараты

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»