Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(диких+животных)

  • 1 животное

    1) тварина (срв. Животина), (не только о диких животных) - звірина, звір (р. -ря), звірюка, звіря (мн. звірята; ум. тваринка, звіринка, звірючка; соб. звірина, звір (р. -ру), звір'я). [Тварини, рослини, каміння - все його цікавило. Опам'ятайсь: чи ми-ж тобі звірята, німий язик, що розуму не має? (Куліш). Хіба в нас у лісі є яка звірюка? навіть зайців нема! У тому байраці всякого звіру багато]. Животное плотоядное - м'ясоїд. -ное травоядное - травоїд, рослиноїд. -ное всеядное - всеїд. -ное млекопитающее - ссавець (р. -вця). -ное позвоночное - хребетна тварина, хребетник. -ное сумчатое - торбач, торбар (р. -ря). -ное пресмыкающееся - плазун. Вьючное животное - в'ючак. Царство животных - тваринне царство, царство живини, живинне царство. [Міняється топографія землі, клімат, умови життя, - міняється й царство рослин та живини (Наш). Тваринне царство дуже численне. Водний живинний світ (Герин.)];
    2) (брань) товаряка, тварюка, бестія, бидло. [Геть з-перед очей, тварюко погана! Що скажеш, шельмо?.. і не стогне. Завзята бестія! (Шевч.). Цить, бидло (Самійл.)].
    * * *
    1) твари́на; ( дикое) звір, звіри́на; тварю́ка, твар, -і

    промы́шленные \животное ные — промисло́ві твари́ни

    2) перен. твари́на, тварю́ка, твар, скоти́на, звір

    Русско-украинский словарь > животное

  • 2 бить

    1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;
    2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;
    3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;
    4) (вбивать) забивати;
    5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;
    6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;
    7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];
    8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.
    * * *
    1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити
    2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти
    3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти
    4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти

    Русско-украинский словарь > бить

  • 3 Пастися

    пастися. -тися на чём - пастися на чому, (съедать) пасти що. [Пасе стадо воронеє шовкову отаву (Федьк.)]. Пасясь на ходу - попаски, попасом. [Отара попаски попхалась навмання (Греб.)]. Пастись (о гусях, утках, зайцах и пр. диких животных) - жир(к)увати, пастися. [Місця, де дикі качки жиркують. Зайці на зорі жиркують].

    Русско-украинский словарь > Пастися

  • 4 домашний

    1) домовий, хатній, домашній. [Завелися у них домові чвари (Куліш). Хатнього злодія не встережешся. Засновується спілка держав, цілком незалежних у своїх хатніх справах. «Домашній промисел» Франка]. Домашние невзгоды - хатнє лихо, (шутливо, семейные дрязги) хатня морква. (О домашних животных) - свійський, подвірній, хатній. Дбав про те, щоб із диких звірів робити свійських (Крим.). Коли нема диких качок, то з досади і свійських лущить. Кошики з яйцями всякої подвірньої птиці (Неч.-Лев.). Казала польова миша хатній (Казка)]. Домашний скот (соб.) - худоба, (одна скотина) худобина. Домашняя птица (собир.) - дробина, дріб (р. дробу). [Худоби повна загорода, дробини повне подвір'я]. Домашний скарб, -ние вещи - збіжжя, рухомість домова. [По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Васильч.). Збували скот і рухомість домовую (Мирн.)]. Домашнего изделия - доморобний, саморобний, домашній. Домашнего тканья - домотканий, самотканий. [Мої хусточки самотканії]. Домашнее заключение, арест - домашній арешт. Домашний обыск - трус у господі. По домашним обстоятельствам - з домашніх (хатніх) причин;
    2) домашние (о членах семьи) - сем'яни, домашні, хатні, домові, свої, наші; (о домочадцах) челядь; ср. Слуги. [Це сем'яни наші - велику сем'ю маємо. Жадний собака не гавкнув на його, звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Буднішня одежа в хаті шита з полотна, що вироблять хатнії (Франко). Скоро вже й наші приїдуть. З усією челяддю виїхали на косовицю].
    * * *
    1) домашній; (находящийся, работающий в доме) ха́тній

    \домашний аре́ст — домашній аре́шт

    дома́шняя обстано́вка — дома́шня (ха́тня) обстано́ва (обста́ва)

    дома́шняя хозя́йка — ха́тня (дома́шня) господарка (господи́ня, хазя́йка)

    2) ( о животных) сві́йський, дома́шній

    Русско-украинский словарь > домашний

См. также в других словарях:

  • Удивительный мир диких животных — Страна …   Википедия

  • Служба охраны рыбных ресурсов и диких животных США — United States Fish and Wildlife Service …   Википедия

  • РЕГУЛИРОВАНИЕ РЕСУРСОВ ДИКИХ ЖИВОТНЫХ — применение различных приемов и способов поддержания или изменения численности диких животных путем направленного изменения местообитания или состава популяций. Экологический энциклопедический словарь. Кишинев: Главная редакция Молдавской… …   Экологический словарь

  • Образец диких животных и растений — (образец) живые и неживые дикие животные и растения, включая легко распознаваемые их части и дериваты. Образцами являются также живые и неживые животные и растения, включая легко распознаваемые их части и дериваты, которые по документам, упаковке …   Официальная терминология

  • Ограждение от диких животных — ограждение, предотвращающее выход диких животных на дорогу. Источник: Справочник дорожных терминов …   Строительный словарь

  • места обитания диких животных — — [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] EN wildlife habitat Suitable upland or wetland areas promoting survival of wildlife. (Source: LANDY) [http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en] Тематики охрана… …   Справочник технического переводчика

  • Животных ласкать — Сомнительные прибыли; диких иметь собственныйдом; выгнанных грозит опасность; пасушихся иметь верных друзей …   Сонник

  • Защита животных — Защита животных  вид деятельности, направленной на улучшение содержания и обращения с животными, предотвращение жестокого обращения с животными. Среди современных концепций защиты животных различают  благополучие животных (Animal… …   Википедия

  • Охота (добыча диких зверей и птиц) — Охота, добыча диких зверей и птиц; одна из древнейших отраслей производственной деятельности человека. Известна почти всем народам. Первоначально (в эпоху древнего палеолита) носила преимущественно коллективный характер; добыча потреблялась также …   Большая советская энциклопедия

  • Программа стерилизации животных — Программа стерилизации  метод регулирования численности уличных и диких животных, направлена на снижение их численности. Проблема уличных животных существует во многих крупных городах мира в той или иной степени в зависимости от… …   Википедия

  • одомашнивание животных — одомашнивание животных, доместикация, приручение диких животных и превращение их в домашних, разводимых человеком преимущественно для удовлетворения хозяйственных нужд. О времени и месте О. ж. судят главным образом по раскопкам поселений… …   Сельское хозяйство. Большой энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»