-
1 суспільне буття і суспільна свідомість
СУСПІЛЬНЕ БУТТЯ і СУСПІЛЬНА СВІДОМІСТЬ - поняття, що набули широкого вжитку в методології історичного пізнання, до марксизму практично не вживалися. Суспільне буття є матеріальним природно-історичним процесом, де природні умови перетворюються в суспільні, історичні умови виробництва, що існують незалежно від суспільної свідомості і визначають все людське життя С. успільна свідомість є духовною стороною історичного процесу, не просто сукупністю індивідуальних свідомостей, а цілісним духовним явищем, що'має певну внутрішню структуру і включає різноманітні рівні (теоретичну і повсякденну свідомість, ідеологію і суспільну психологію) і форми свідомості (політичну і правову свідомість, мораль, релігію, мистецтво, філософію, науку). Специфічність С. Б. і С. С. полягає в їх соціально-історичній взаємозалежності і взаємовизначеності, яка включає суспільну практику, предметну діяльність, різноманітні історичні зв'язки і особливі форми духовної діяльності, цілепокладання, освоєння і розвиток культури минулого, проектування майбутнього та ін. Різноманітні типи детермінації людської життєдіяльності (природні, соціальні, історичні, психічні) утворюють особливу ієрархію, в якій складніші надбудовуються над простішими і, в свою чергу, впливають на них. Протиставлення буття і свідомості взагалі має сенс тільки в межах теорії пізнання. За межами пізнавальної діяльності С. Б. і С. С. як окремі феномени втрачають сенс і розглядаються через людське буття. Онтологічне осмислення виявляє людське буття не тільки як зовнішню реальність, а й як предметно-перетворюючу людську діяльність, завдяки якій ця реальність переходить, з одного боку, в предметні форми олюдненої дійсності, а з другого - в практично-духовні і теоретичні способи її освоєння. Власне онтологічне потрактування суспільної свідомості передбачає постановку питання про необхідність і можливість усвідомленості в процесі буття, дистанціювання суб'єкта й об'єкта пізнання. Так, буття, за Гайдеггером, було і залишається головним предметом думки, оскільки саме питання про буття найбільш важливе для людської істоти. Це буття окреслюється ним як "ось-буття", чиста присутність для предметних визначень. Осмислюється воно завдяки конкретно-феноменологічному (майже за Гуссерлем, але без посилання на терміни "свідомість", "ідея", "особистість") аналізу людської присутності в модусах її екзистенції (виявлення її вчинку, здійснення можливостей). Для екзистенціалізму людське буття (даний у людському досвіді світ) виступає як феномен буття дорефлексивного, як "буття-для-себе". Феномен приходить до буття завдяки свідомості, вільного (недетермінованого) проектування себе до своїх можливостей. Свідомість тут означає несубстанціональний абсолют, що продукує вільні акти та організовує світ у ситуацію. У працях Маркса був означений новий ступінь розвитку С. Б. і С. С. - суспільство, яке розглядалося не тільки як суб'єкт, протиставлений природі, а й як матеріальний об'єкт, що визначає життя людини. Розвиток суспільства прослідковувався через зміну суспільно-економічних формацій.Філософський енциклопедичний словник > суспільне буття і суспільна свідомість
-
2 суспільна свідомість
-
3 автомобільна підойма
автомоби́льный подъёмникУкраїнсько-російський політехнічний словник > автомобільна підойма
-
4 автомобільна покришка
автомоби́льная покры́шкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > автомобільна покришка
-
5 автомобільна промисловість
автомоби́льная промы́шленностьУкраїнсько-російський політехнічний словник > автомобільна промисловість
-
6 автомобільна рама
автомоби́льная ра́маУкраїнсько-російський політехнічний словник > автомобільна рама
-
7 автомобільна свічка
автомоби́льная свеча́Українсько-російський політехнічний словник > автомобільна свічка
-
8 автомобільна техніка
автомоби́льная те́хникаУкраїнсько-російський політехнічний словник > автомобільна техніка
-
9 автомобільна фара
автомоби́льная фа́раУкраїнсько-російський політехнічний словник > автомобільна фара
-
10 автомобільна шина
автомоби́льная ши́наУкраїнсько-російський політехнічний словник > автомобільна шина
-
11 бістабільна ланка
бистаби́льная яче́йкаУкраїнсько-російський політехнічний словник > бістабільна ланка
-
12 важільна конструкція
рыча́жная констру́кцияУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільна конструкція
-
13 важільна передача
рыча́жная переда́чаУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільна передача
-
14 важільна пила
рыча́жная пила́ -
15 важільна пилка
рыча́жная пила́Українсько-російський політехнічний словник > важільна пилка
-
16 важільна підойма
рыча́жный подъёмникУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільна підойма
-
17 важільна повідня
рыча́жный при́водУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільна повідня
-
18 важільна система
рыча́жная систе́маУкраїнсько-російський політехнічний словник > важільна система
-
19 вибільна земля
отбе́льная земля́Українсько-російський політехнічний словник > вибільна земля
-
20 вибільна фабрика
отбе́льная фа́брикаУкраїнсько-російський політехнічний словник > вибільна фабрика
См. также в других словарях:
Льна институт — Всероссийский научно исследовательский (ВНИИЛ), организован в 1931 в Торжке (Тверская область). Селекция, разработка технологии возделывания и первичной переработки льна. * * * ЛЬНА ИНСТИТУТ ЛЬНА ИНСТИТУТ Всероссийский научно исследовательский… … Энциклопедический словарь
ЛЬНА — ЛЬНА, льно нареч., тамб. инно, ажно, ильно, инда, аино; так что, что даже. Жарко, льна весь взопрел. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ЛЬНА ИНСТИТУТ Всероссийский — научно исследовательский (ВНИИЛ) организован в 1931 в Торжке (Тверская обл.). Селекция, разработка технологии возделывания и первичной переработки льна … Большой Энциклопедический словарь
льна — ЛЬНА, льну и т.д. см. лен. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Льна семена — Действующее вещество ›› Льна посевного семена (Lini usinatissimi semen) … Словарь медицинских препаратов
льна-долгунца — льна долгунца: Болезнь льна долгунца, вызываемая возбудителем грибом Colletotrichum lini Manns et Bolley; проявляется в виде оранжево бурых перетяжек и язв на прикорневой части стебля и желто бурых пятен на семядолях всходов, мраморной… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
льна — сущ., кол во синонимов: 1 • лен (20) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Льна институт — Всесоюзный научно исследовательский (ВНИИЛ), организован в 1930 в Москве на базе Льняной опытной станции Московской сельскохозяйственной академии имени К. А. Тимирязева. В 1931 переведён в Торжок. Центр научной работы со льном долгунцом в … Большая советская энциклопедия
Хозяйственное значение льна — Основная статья: Лён С. М. Прокудин Горский. Крестьянка мнёт лён. Пермская губерния. 1910 г. Хозяйственное значение льна … Википедия
Институт льна Национальной академии наук Беларуси — РУП «Институт льна» () Расположение … Википедия
Архиепархия Кёльна — Archidioecesis Coloniensis … Википедия