(військовий)

См. также в других словарях:

• військовий — а, е. 1) Стос. до війська. || Прийнятий, установлений у війську, в армії. •• Військо/ва адміністра/ція а) система військово адміністративних органів держави, державний апарат військового управління; б) військове управління територією, яка зайнята …   Український тлумачний словник

• загальновійськовий — а, е. Спільний, єдиний для всіх родів військ, стос. до всіх родів військ …   Український тлумачний словник

• напіввійськовий — а, е. Який не має всіх ознак військового. Напіввійськові формування. || у знач. ім. напіввійсько/ві, вих, мн. Ті, що не є повністю військовими …   Український тлумачний словник

• невійськовий — ко/ва, ко/ве. Який не належить до військовослужбовців; цивільний. || у знач. ім. невійсько/вий, вого, ч. Цивільна людина …   Український тлумачний словник

• позавійськовий — а, е. Який перебуває поза збройними силами, не маючи з ними стосунку …   Український тлумачний словник

• військовий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• загальновійськовий — прикметник загальновійськовий прикметник …   Орфографічний словник української мови

• напіввійськовий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• невійськовий — 1 прикметник цивільний невійськовий 2 іменник чоловічого роду, істота цивільна людина …   Орфографічний словник української мови

• позавійськовий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• фірер — Фірер: австрійський військовий підстаршина [17] австрійській військовий підстаршина [II] військовий підстаршим [VI,VII] військовий підстаршина в кол. австрійській армії [21,IV] …   Толковый украинский словарь