-
1 відбивати
выража́ть (отражать, отображать), нати́скивать ( оттиски), отбива́ть, отдава́ть ( отражать звуки), отража́ть, техн.; физ. отти́скивать (давя, оставлять отпечаток) -
2 відбивати пруг
техн. нахлёстыватьУкраїнсько-російський політехнічний словник > відбивати пруг
-
3 підбивати
-
4 підбивати хутром
подбива́ть ме́хомУкраїнсько-російський політехнічний словник > підбивати хутром
-
5 отбивать
отбить1) что от кого, от чего, у чего - відбивати, відбити що від кого, від чого, у чого, у чому. [Козак нагайкою стріли відбиває. Відбив вушко від глечика (в глечика). Відбивати м'яч(а) (опуку) рукою]. -вать нападение, отражать - відбивати, відбити, відпирати, відперти напад;2) -вать что у кого (отымать силой) - відбивати, відбити, (реже) відгромлювати, відгромити що в кого. -бить у неприятеля город, пушку, пленных - відбити у ворога місто, гармату, полонених. -вать у кого работу, покупку, покупателей, невесту, жениха - відбивати, відбити кому или в кого працю, покупку, покупців, наречену (молоду), нареченого (молодого); (о любимом человеке ещё) перелюбити. [Перелюбила мого хлопця]. -бил у меня жену - відбив у мене (или мою) жінку. -вать советами, наговорами - відбивати, відбити, відмовляти, відмовити, відраювати, відраяти, відсуджувати, відсудити кого від кого, у кого;3) -вать замок, двери - відбивати, відбити колодку, двері (-рей);4) (удалять, уничтожать) что перебивати, перебити. -вать запах - перебивати дух (напр., горільчаний). -вать дурной вкус во рту - перебивати поганий смак у роті;5) (защищать) відбороняти, відборонити кого від кого. -бить бока, внутренности кому - надсаджувати, надсадити, відбивати, відбити кому боки, бебехи, печінки. -вать охоту кому - відбивати, відбити охоту кому до чого, знеохочувати, знеохотити кого до чого. -вать такт - вибивати, вистукувати такт. -вать дробь, танцуя - дріботіти. -вать косу - клепати косу. -вать черту намеленной бечовкой - значити, позначити. Ружьё -вает - рушниця віддає. Отбитый - відбитий.* * *несов.; сов. - отб`итьвідбива́ти, відби́ти и повідбива́ти; ( заострять лезвие косы) клепа́ти, ви́клепати и поклепа́ти; (несов.: повредить) відсади́ти -
6 подбивать
подбить1) что чем и что подо что - підбивати, підбити, (о мн.) попідбивати що чим и що під що, (подкладкою одежду, досками что-л.) підшивати, підшити, (о мн.) попідшивати що чим. -бей клин под стойку - підбий (піджени) клинка під стоян (під соху). - вать сапоги гвоздями - підбивати (підбити, попідбивати) чоботи гвіздками (цвяхами), підковувати (підкувати, попідковувати) чоботи (гвіздками); поцвяхувати чоботи. -бить платье шёлком - шовком підбивати, підбити, підшивати, підшити убрання. -бить мехом - підбивати (підбити) хутром, хутрувати, вихутрувати, похутрувати що. Утопленника теченьем -било под мост - топленика підбило течією (водою) під міст. -бить зайца, птицу (подстрелить) - підбити зайця, птицю. -бить глаз, глаза - підбити око, попідбивати очі. -бить кого (свалить с ног) - підбити (підчепити) кого. Они -били друг друга и оба упали - вони підбили один одного й обидва попадали. -бить щи забелкой - забілити борщ;2) кого на что - підбивати, підбити, (подущать) підмовляти, підмовити, намовляти, намовити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підбуджувати, підбудити, підбурювати, підбурити, направляти, направити, настренчувати, настренчити, (советами) підраджувати и підраджати, підрадити кого на що. Срв. Побуждать. [Хіба не Хома підмовляв, не він скликав громаду (Коцюб.). Під'юдили мене на вас (Конис.). Цікавість, мабуть, вас підбуджує чимало (Самійл.). Підбурювали всіх царів в Европі, щоб воювати Англію ішли (Грінч.)]. Так меня и -вает поехать туда - так мене й пориває поїхати туди. Подбитый -1) підбитий, підшитий, (мехом) (по)хутрований, вихутруваний чим. -тая птица - підбита, підтята птиця. -тый глаз, -тые глаза - підбите (підсинене) око, попідбивані (попідсинювані) очі;2) (наущенный) підбитий, намовлений, під'юджений и т. д.* * *несов.; сов. - подб`ить1) підбива́ти, підби́ти и попідбива́ти; (подшивать одежду подкладкой, сооружение досками) підшива́ти, підши́ти и попідшива́ти2) (склонять на что-л.) підбива́ти, підби́ти; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, намовля́ти, намо́вити; ( подстрекать) підбу́рювати, підбу́рити, несов. підбунтува́ти; ( подуськивать) під'ю́джувати, під'ю́дити, диал. нашти́рувати, нашти́рити3) (итог, баланс) підбива́ти, підби́ти, підво́дити, підве́сти -
7 reverberate
Iadjвідбитий (про світло, звук)IIv1) фіз. відбивати2) фіз. відбиватися; відлунювати3) спричинювати відбиття (світла тощо)4) відбивати (удар, напад)5) виливати6) перекидатися (про полум'я)* * *I a II v1) фiз. відбивати; ревербувати, багаторазово відбивати звук2) метал. плавити у відбивній печі3) відбивати4) впливати5) перекидатися ( про полум'я) -
8 stop
1. n1) зупинка, затримка2) припинення, кінецьto put a stop to smth. — покласти край чомусь
3) пауза, перерва4) зупинка (трамвая тощо)5) коротке перебування (десь)6) перешкода7) пробка, затичка8) пробка, затор (у русі транспорту)9) тех. обмежник, зупинник, стопор, упор10) заборона; вето; ембаргоa stop against smth. — заборона чогось
11) розділовий знакfull stop — а) крапка; б) перен. остаточна зупинка, кінець, крапка
to come to a full stop — перен. дійти до краю; зайти в безвихідь
12) затикання, закривання13) тех. кнопка «стоп»16) тон, манера говорити17) фон. проривний приголосний звук (тж stop consonant)19) відбиття атаки (боротьба)20) гірн. очисна робота21) фот. діафрагма2. v1) зупиняти, затримувати2) зупинятися, стояти (на місці)stop a moment! — стійте!, стривайте!
3) припиняти, закінчувати4) припинятися, закінчуватися5) розм. зупинятися (десь) на нетривалий час; залишатися ненадовго; гостювати6) перервати, примусити замовкнути, зупинитиto stop smb. short — різко перервати когось
7) зупинятися, замовкати; робити паузу (перерву)8) стримувати, утримуватиwhat is stopping you? — що вас стримує?, що вам заважає?
10) призупиняти, затримувати11) блокувати, перегороджувати, перекривати12) перехоплювати (листи тощо)13) гальмувати, затримуватиto stop the press — друк. призупинити друкування газети
15) затикати; замазувати, шпаклювати, заповнювати16) ставити розділові знаки20) мор. стопорити, закріплятиstop away — а) зупинитися; не рухатися; б) бути відсутнім
stop by — амер. завітати, забігти, зайти
stop down — а) закупорювати; б) затемнювати лінзу діафрагмою
stop off — амер. а) зупинитися в дорозі, зробити зупинку; б) покривати запобіжним шаром
stop out — а) покривати запобіжним шаром; б) знову затикати (замазувати)
stop up — а) затикати; б) закорковувати пляшку; в) не лягати спати; г) залишатися в коледжі (університеті)
to stop a bullet — а) дістати кульове поранення; б) бути убитим кулею
* * *I n1) зупинка, затримка2) пауза, перерва3) припинення, кінець5) коротке перебування, зупинка ( де-небудь)6) перешкода; = stopper I 2; затор, пробка ( у русі транспорту); тex. зупинник; обмежник; стопор, упор7) заборона, вето; ембарго; = stop payment9) затикання, закривання10) тex. команда зупинника; кнопка "стоп"11) регістр ( органа); клапан ( духового інструмента); тон, манера говорити13) фон. вибуховий приголосний звук ( stop consonant)14) блокування ( бокс); відбиття атаки ( боротьба)15) фoтo діафрагмаII v1) зупиняти, затримувати; зупинятися; ( з інфінітивом) зупинитися, щоб...2) зупинити, перервати, змусити замовкнути; зупинятися, замовкати; робити паузу, перерву3) ( часто from) утримувати, зупиняти, заважати, не давати; утримуватися ( від чого-небудь); зупинятися ( перед чим-небудь)4) припиняти, кінчати; припинятися, кінчатися5) зупинятися ( на нетривалий час), гостювати (stop off, stop over); залишатися ( stop behind)6) припиняти, призупиняти7) зупиняти, блокувати, перепиняти; перехоплювати ( лист)8) гальмувати, затримувати, зупиняти9) утримувати, віднімати; урізувати10) затикати; зашпаровувати, замазувати, шпаклювати ( stop up)13) мyз. притискати струну ( скрипки); натискати вентиль, клапан ( духового інструмента)14) мop. стопорити, закріплювати15) миcл. застрелити ( птаха)16) фoтo діафрагмувати -
9 отражать
отразить1) відбивати, відбити, відпирати, відперти, відгромлювати, відгромити. -жать нападение, удары - відбивати (відпирати) напад, відбивати удари. [Відпираючи напад за нападом, прямував Мелецький до Хотина (Куліш)]. -жать силу силою - відпирати силу силою;2) (опровергать) збивати, збити. -зить доводы - збити доводи;3) физ. - відбивати, відбити, відкидати, відкинути, (о свете) відсвічувати, відсвітити, (о звуке) відгукувати, відгукнути, віддавати, віддати. Зеркало -жает (от себя) солнечные лучи, (в себе) предметы - дзеркало відбиває (відкидає) від себе сонячне проміння, відбиває в собі речі. Высокие стены -жали звук - високі стіни відбивали (відгукували, віддавали) звук. -зить на (в) себе - відбити на (в) собі. Литература -жает в себе жизнь - література (письменство) відбиває в собі життя. Отражённый - відбитий.* * *несов.; сов. - отраз`ить1) (удар, нападение) відбива́ти, відби́ти2) (возражение, нападки) відбива́ти, відби́ти, ( возражать) запере́чувати, запере́чити; ( опровергать) спросто́вувати, спростува́ти3) ( отбрасывать в обратном направлении) физ. відбива́ти, відби́ти, відкида́ти, відки́нути4) ( воспроизводить изображение) відбива́ти, відби́ти, відобража́ти и відобра́жувати, відобрази́ти; віддзерка́лювати, віддзерка́лити -
10 подчинять
подчинить кого кому підбивати, підбити, підгортати (и підгортувати), підгорнути, підвертати, підвернути, підхиляти, підхилити, підклоняти, підклонити, нахиляти, нахилити кого під кого, під що (или реже кого кому, чому під спід), (покорить) підкоряти, підкорити кого кому, чому, під кого, під що, скоряти, скорити, покоряти, покорити, (подневолить) підневолювати, підневолити кого кому, чому, (чаще о чувствах поведении и т. д.) піддавати, піддати, підпорядковувати, підпорядкувати що чому, (о мн.) попідбивати, попідгортати, попідвертати, попідхиляти, понахиляти, попідкоряти, попідбивати кого кому и під кого. [Попідбивав під себе багато країв і миру (Гн.). Капіталісти підбили під себе панство й попівство і стали сущими владиками світу (Єфр.). Під себе ми своїх сусід не підгортали (Куліш). Підверне всіх собі під спід (Котл.). Не підхилив-би я під иншу волю своєї волі (Куліш). Олег, підклонивши під себе Деревлян і инших сусід, раз-у- раз спускався Дніпром у море (Куліш). Одному змаганню піддає всі инші сторони своєї істоти (Єфр.)]. -нить кого себе - підбити, підгорнути кого під себе. [Підбили під себе два перші стани людности (Єфр.)]. -нить рабочих капиталистам - підбити, підгорнути робітників (робітництво) під капіталістів. -нить кого своему влиянию - підбити кого під свій вплив. -нять себе, своей власти - підбивати, підгортати и т. д. кого під себе, кого собі під спід, кого під свою руку, під свою волю. -нять игу - підгортати кого и т. д. під кормигу. -нять, грам. - підряджувати, підрядити що чому. Подчинённый, прич. -1) підбитий, підгорнутий, підхилений, підклонений, підкорений, підневолений, підданий; (грам.) підряджений;2) см. Подчинённый.* * *несов.; сов. - подчин`ить1) (покорять; делать послушным) підкоря́ти, підкори́ти; підхиля́ти, підхили́ти2) ( ставить в зависимость) підпорядко́вувати, підпорядкува́ти; (несов.: поставить под непосредственное руководство иногда)3) грам. підпорядко́вувати, підпорядкува́ти (що чому)4) см. подвергать 1) -
11 Натиснять
натиснить1) что на чём - ви[від]тискати и ви[від]тискувати, витиснути, відтиснути, відбивати, відбити, вибивати, вибити, (о мног.) пови[повід]тискати и пови[повід]тискувати, повідбивати, повибивати що на чому; (печатая) надруковувати, надрукувати, видруковувати, друкувати, видрукувати, (о мног.) пона[пови]друковувати що на чому;2) чего - ви[від]тискати и ви[від]тискувати (багато), нави[навід]тискати и нави[навід]тискувати, відбивати (багато), навідбивати чого; (печатая) надруковувати, надрукувати, (о мног.) понадруковувати чого. Натиснённый -1) витиснений и витиснутий, відтиснений и відтиснутий, відбитий, вибитий, повитиск(ув)аний, повід[пови]биваний; надрукований, видрукуваний, пона[пови]друковуваний;2) нави[навід]тиск(ув)аний, навідбиваний; надрукований. -ться - витискатися и витискуватися, витиснутися, повитискатися и повитискуватися; бути витиск(ув)аним, витисненим и витиснутим, повитиск(ув)аним и т. п. -
12 return
1. n1) повернення; зворотний шлях2) повернення (забраного), відшкодуванняin return — натомість, в обмін, у відповідь
3) дохід; прибуток; виручкаthe return of the year amounts to... — річний прибуток дорівнює...
4) обіг5) офіційний звіт; рапорт6) відомість, список7) pl відомості8) квиток в обидва кінці9) результати виборів; звіт про підрахунок голосів10) обрання11) pl повернений (непроданий) товар13) pl тех. відходи виробництва, що йдуть на переробку14) відповідь16) підпис шерифа на судовому наказі17) військ. зустрічний удар18) спорт. напад у відповідь (фехтування)21) гірн. вентиляційний просік22) ел. зворотний провід; зворотна мережа23) с.г. приплід, розплід24) с.г. молочні відвійки25) pl слабкий тютюн; низькосортний тютюнreturn bend — тех. коліно під кутом 180°
return match (game) — спорт. матч-реванш
return motion — зворотний рух; задній хід
return trade-wind — метеор. антипасат
and return — амер. і назад (про поїзд, квиток)
many happy returns (of the day) — вітаю з днем народження; бажаю вам довгих років життя
2. v1) повертатися; іти назад3) повертатися до попереднього стану4) повертати, віддавати5) відповідати (тим же)to return smb.'s love — відповідати комусь взаємністю
6) класти назад7) заперечувати; відповідати8) доповідати, офіційно заявляти; звітуватиto return guilty — юр. визнати винним
9) обирати (до парламенту)10) давати (прибуток)11) фіз. відбивати (звук, світло)to return thanks — а) дякувати; б) прочитати молитву (до або після їди); в) відповідати на тост
* * *I n1) повернення2) віддача, повернення; відшкодуванняin return — замість, в обмін; у відповідь; в оплату
3) eк. оборот; доход; прибуток; виторг4) офіційний звіт; рапортtax return — податкова декларація; відомість, список; pl відомості
5) = return ticket6) результат виборів; звіт про підрахунок голосів; обрання7) pl повернутий, непроданий товар; повернуті чеки, векселі; тex. відходи виробництва, що йдуть у переробкуreturn air — тex. відпрацьоване повітря
8) відповідь9) юp. повернення шерифом судового наказу ( до суду); напис шерифа на судовому наказі ( повертається до суду)10) вiйcьк. зустрічний удар; cпopт. напад у відповідь, відповідний напад ( фехтування)11) cпopт. прийом ( м'яча)12) мeд. повернення ( хвороби); рецидив13) гipн. вентиляційний просік або хідник14) eл. зворотний провід; зворотна мережа15) c-г. приплід, розплід16) cпeц. молочні відвійки17) pl; cпeц. ситовий схід18) pl неміцний тютюн; низький ґатунок тютюну ( з відходів)II v1) (по) вертатися; іти назад2) (по) вертатися, знову звертатися ( до чого-небудь)3) (по) (to) вертатися до колишнього стану4) повертати, віддавати; відповідати ( тим же); відбивати (звук, світло)5) класти назад6) відповідати; заперечувати7) доповідати, повідомляти, офіційно заявляти; звітувати8) обрати ( до законодавчого органу); юp. призивати до участі в розгляді справ ( присяжних)9) eк. приносити ( доход)10) фiз. відбивати (звук, світло)11) кapт. робити хід у відповідь -
13 ward
1. n1) опіка; опікування2) підопічна особаhe is not his son but his ward — він йому не батько, а опікун
3) пол. мандатна (підопічна) територія4) адміністративний район міста5) (міський) виборчий округ6) лікарняна палата7) відділення лікарні (госпіталю)8) камера (в'язнична)9) місце ув'язнення; в'язниця, тюрма10) охорона; захист; догляд; зберігання11) ув'язнення12) варта; караул; патрульto put smb. in ward — віддати когось під варту
13) шотл. загороджене місце (для худоби)14) оборонне положення (фехтування)15) виступ, виїмка (в замку тощо)ward heeler — амер., знев. дрібний політикан
2. v2) класти в лікарняну палату3) ставати в оборонну позицію (у фехтуванні)4) охороняти, захищати; вартуватиward in — обгороджувати, оточувати
* * *I [wxːd] n1) опіка; опікуванняa child in ward — дитина, що знаходиться під опікою; підопічна дитина
2) особа, що знаходиться під опікою; підопічний3) адміністративний район міста; ( міський) виборчий округ; район (деяких графств Англії, Шотландії)4) лікарняна палата; відділення лікарні або шпиталюward round — обхід ( палат) ( лікарем)
ward orderly — няня ( у лікарні)
death ward — камера смертника; місце висновку, в'язниця
7) охорона; зберігання; захист; наглядto hold /to keep/ ward — стояти на варті; охороняти
to put smb in ward — віддати когось під варту
9) охорона, караул, патруль10) загороджене місце ( для худоби)11) засіб захисту12) виступ або виїмка (у борідці ключа, відповідно, в замку)II [wxːd] v3) охороняти, захищати -
14 reverberate
I a II v1) фiз. відбивати; ревербувати, багаторазово відбивати звук2) метал. плавити у відбивній печі3) відбивати4) впливати5) перекидатися ( про полум'я) -
15 beat
n ж. ім'яБіт (зменш. від Beatrice)* * *I [biːt] n1) удар; бій ( барабанний)2) cпeц. пульсація (нaпp., серця); коливання ( маятника)3) мyз. ритм; такт; відлічування такту; доля (одиниця ритму, метра); змах диригентської паличкиoff beat — мyз. синкопований нервовий ( про поведінку людини)
4) дозор, обхід; маршрут дозору; район патрулювання5) миcл. місце облави6) aмep.; cл. сенсаційне повідомлення (опубліковане в одній газеті раніше, ніж у всіх інших)7) щось визначне, небувале8) aмep. шахрай, ошуканець; дармоїд9) = beatnik10) ошуканство; шахрайство; збитки11) батман ( фехтування)12) мop. лавірування; курс проти течії або вітру13) кiнo "хлопавка" ( при зйомці звукових фільмів)14) pl; фiз. биттяII [biːt] a1) aмep. втомлений, вимотаний, розбитий2) aмep. ошелешенийIII [biːt] v(beat; beaten beat)1) бити, ударяти; калатати, стукати2) бити, побити; лупцювати3) колоти, подрібнювати4) побити, перемогти; перевершувати, бути кращим, вищим; aмep. ошукати, обдурити; (to) обігнати, перегнати; спантеличити5) битися; тріпотіти; пульсувати6) обшукувати, обмецувати, влаштовувати облаву7) фiз. створювати биття8) відбивати (такт, час); бити ( у барабан); подавати сигнал; звучати при ударі ( про барабан)10) вибивати ( одягbeat up); відбивати ( м'ясо); молотити, вибивати ( злаки); тріпати ( льон); тex. кувати, чеканити, карбуватиto beat flat — плющити, сплющувати
11) пробивати, протоптувати, прокладати ( дорогу)12) мop., cпopт. лавірувати; боротися із зустрічним вітром або течією; рухатися проти вітру13) to beat smth into smth убивати, забивати; утовкмачувати змішати, збиваючи14) to beat smb into smth, into doing smth (биттям) змусити кого-небудь зробити що-небудь; примусити кого-небудь до чого-небудьIV [biːt] nбур'яни, що спалюються для добрива -
16 clog
1. n1) тягар; вантаж2) перешкода, завада3) засмічення4) черевик на дерев'яній підошві5) перен. пута2. v1) путати (коней)2) перешкоджати, заважати; обтяжувати4) підбивати дерев'яну підошву* * *I n1) перешкода2) пута; вага, вантаж (що прив'язуються до ніг тварини, щоб ускладнити її рух)3) засмічення4) черевик на дерев'яній підошві; сабо5) = clog-dance6) колода, поліно; великий шматок дереваII v1) одягати пута2) перешкоджати; заважати; зв'язувати по руках, ногах3) засмічувати, забруднювати; набивати, забивати; засмічуватися, забруднюватися; забиватися ( про трубу) -
17 cripple
1. n1) каліка; інвалід2) розм. шестипенсова монета3) pl розм. браковані хлібні вироби2. adjкульгавий, кривий3. v1) калічити, спотворювати; позбавляти працездатності2) робити непридатним, псувати, завдавати шкоди; ослабляти4) шкутильгати, кульгати* * *I n1) каліка, інвалід2) cл. шестипенсова монета3) pl; cл. браковані хлібні виробиII v1) калічити, спотворювати; робити непридатним, завдавати шкоди; послабити, завдати шкоди2) вiйcьк. підбивати (танк, машину); паралізувати, придушувати3) кульгати, накульгувати -
18 discourage
v1) бентежити, засмучувати; позбавляти мужності2) знеохочувати, відбивати охоту; розхолоджувати3) відмовляти; відраджувати4) перешкоджати, заважати* * *v1) завдавати суму; бентежити; позбавляти мужності2) розхолоджувати, відбивати бажання; відмовляти3) заважати, перешкоджати -
19 disincline
v1) відбивати охоту (бажання); вселяти огиду2) не мати схильності (до чогось)* * *v1) позбавляти бажання, відбивати охоту; викликати відразу, огиду -
20 disintegrate
v1) дезінтегрувати; подрібнювати2) розкладатися, розпадатися на складові частини3) геол. вивітрюватися4) віддаляти, відбивати (від чогось — from)* * *v1) дезінтегрувати; роздрібнювати; подрібнювати; розкладатися, розпадатися на складові частини; роздрібнюватися; подрібнюватися; гeoл. руйнуватися; вивітрюватися2) ( from) відокремлювати, відбивати3) xiм., фiз. розщеплювати
См. также в других словарях:
відбивати — а/ю, а/єш, недок., відби/ти, відіб ю/, відіб є/ш; мин. ч. відби/в, би/ла, би/ло; наказ. сп. відби/й; док., перех. 1) Ударами відокремлювати частину від цілого. || Ударами відокремлювати що небудь прикріплене, прибите; відкривати. || чим, безос.… … Український тлумачний словник
підбивати — а/ю, а/єш, недок., підби/ти, підіб ю/, підіб є/ш, док., перех. 1) також без додатка. Прибивати що небудь зі споду чогось або що небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що небудь з вивороту чогось. || Підставляти підкладку або хутро до… … Український тлумачний словник
повідбивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відбити все чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) Ударами пошкодити що небудь в організмі … Український тлумачний словник
попідбивати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Прибити, приладнати що небудь зісподу багатьох предметів. 2) Легкими ударами, поштовхами розпушити багато чого небудь (подушки, перини і т. ін.). 3) Ударами повалити багатьох. || Ударами завдати пошкоджень (під очима,… … Український тлумачний словник
відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути … Словник синонімів української мови
відбивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підбивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
повідбивати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попідбивати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
парирувати — ую, уєш, недок. і док., перех. 1) Відбивати шпагою або шаблею удар противника (у фехтуванні). || Відбивати удар противника (у спорті взагалі). 2) перен. Відбивати, спростовувати напади або докази противника в суперечці … Український тлумачний словник