Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(вы)учить+наизусть

  • 1 память

    1) (способность помнить) пам'ять (-ти), (реже) тямка. -ть к числам - пам'ять на числа, до чисел. Твёрдая -ть - добра пам'ять. В здравом уме и твёрдой -ти - в добрій пам'яті і при розумі (или: в цілому і повному розумі) бувши. Дурная, слабая -ть - ледача пам'ять. Короткая -ть - коротка пам'ять. Врезаться (врезаться) в -ть - в тямки (в тямку) вбиватися (вбитися), в тямку вдаватися (вдатися), в помку даватися (датися), в пам'ять (в пам'ятку) впадати (впасти) кому. [Добре Московщина в тямку їй далася (Шевч.). Чимсь вона йому в тямки вбилася]. Выбрасывать, выбросить из -ти - викидати; викинути з пам'яти (з тямки, з голови). Держать в -ти - мати на пам'яті (в тямці), держати в голові. Не задержалось в -ти - не впало в пам'ятку, не вдержалося голови. Запечатлевать, запечатлеть в -ти - відбивати, відбити (закарбувати) в пам'яті, в пам'ятку. Запечатлеться в -ти - відбитися в пам'яті, впасти в пам'ятку, бути в тямку. Зараниваться, зарониться в -ть - западати, запасти в пам'ятку. Изглаживаться (изгладиться), исчезать (исчезнуть), вылетать (вылететь) из -ти - виходити (вийти) з пам'яти, випадати (випасти) з пам'яти, зникати (зникнути) з пам'яти, викидатися (викинутися) з пам'яти, вилітати, вилетіти з пам'яти, кому, голови не держатися. [Вона ніколи в мене з пам'яти не виходила і до віку не вийде (Конис.)]. Изощрять, -рить -ть - виправляти (гострити), виправити пам'ять. Лишаться, лишиться -ти - тратити, утратити пам'ять позбуватися, позбутися пам'яти. Оставаться, остаться в -ти - пам'ятатися, запам'ятатися. Притуплять, притупить -ть - притирати, притерти пам'ять. -ть притупилась - пам'ять притерлася. Удержать в -ти - запам'ятати, запам'ятувати. [Він добре запам'ятував кожне слово]. Удерживаться в -ти - держатися голови. Это совсем вон у меня из -ти - це зовсім (геть) випало мені з пам'яти. На -ти вертится - на думці крутиться. Приводить, привести в -ть кого - опам'ятати кого. Приходить, прийти в -ть - до пам'яти приходити, прийти, опам'ятатися. Без -ти - непритомно, без помку. [Він непритомно впав на стілець. Плив без помку]. Не идёт из -ти - не йде з пам'яти, з думки кому що. Без -ти влюблён - шалено закоханий. -ть изменила кому - пам'ять зрадила кого. Если не изменяет мне -ть, то это случилось в прошлом году - коли (як) не зраджує мене пам'ять, то це сталося минулого року (торік). Учить на -ть (наизусть) - учити на пам'ять. С -ти, по -ти - з пам'яти, з голови. Сказать, прочитать по (с) -ти - по пам'яті, з голови проказати. Отшибло кому -ть - памороки забило кому;
    2) (воспоминанье) пам'ять, пам'ятка, пам'ятання, згадка, спомин, споминок (-нку). [Небіжчик лишив добру по собі пам'ять. Пам'ятання про тебе час у мене не відніме (Куліш). Один по однім роки встають у спомині моїм (Черняв.)]. На -ть - на пам'ять, на пам'ятку, на спомин(ок), на споминку, на спогад, на згадку, на згадування, на пам'ятання, на незабудь про кого, про що. [Я вам на незабудь спишу думки сумні (Л. Укр.)]. В -ть кого - на пам'ять (на спомин, на спогад) про кого, про що. За мою -ть, на моей -ти - за моєї пам'яти. [За моєї пам'яти такого не бувало]. Для -ти - на пам'ятку, на незабудь. [Запишу собі на пам'ятку]. Блаженной -ти - святої пам'яти. По старой -ти - за давньою звичкою. Дай бог -ть, -ти - дай, боже, на пам'ять. [Дай, боже, на пам'ять, у вівторок, чи що не діялось]. Я дам ему о себе -ть - я йому пригадаюся. Приводить, привести что кому на -ть - нагадувати, нагадати, пригадувати, пригадати кому що. [Усе пригадав собі, а того таки не згадав]. Приходить (прийти) на -ть - приходити (прийти) на згадку, навертатися (навернутися) на пам'ять, спадати (спасти) на думку кому, даватися (датися) на згадку, уставати (устати) в думці. [Прийшла йому на згадку давня розмова. Але той мотив ніяк не давався на згадку (Л. Укр.)]. Стёрлась -ть о ком - згладилася пам'ять про кого, слід загув на ким. [Їх давно на світі нема, і слід за ними загув].
    * * *
    1) па́м'ять, -ті
    2) ( воспоминание) па́м'ять, спо́гад, -у, спо́мин, -у, зга́дка
    3) (способность воспринимать действительность) па́м'ять

    больно́й лежа́л без па́мяти — хво́рий лежа́в неприто́мний (без па́м'яті; без тя́ми)

    Русско-украинский словарь > память

См. также в других словарях:

  • учить — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я учу, ты учишь, он/она/оно учит, мы учим, вы учите, они учат, учи, учите, учил, учила, учило, учили, учащий и учащий, учимый, учивший, уча; сущ., ж. учёба и …   Толковый словарь Дмитриева

  • УЧИТЬ — кого, чему, учивать, наставлять, обучать, научать, преподавать что, передавать знанье, уменье свое другому. И медведя учат, не только человека. Трудно тому учить, чего сам не знаешь. Тупо сковано, не наточишь; глупо рожено не научишь. | Учить,… …   Толковый словарь Даля

  • УЧИТЬ — УЧИТЬ, учу, учишь; учащий и учащий; ученный; несовер. 1. кого (что) чему и с неопред. Передавать кому н. какие н. знания, навыки. У. русскому языку. У. играть (игре) в шахматы. У. стрельбе (стрелять). 2. перен., кого (что) чему и с неопред.… …   Толковый словарь Ожегова

  • учить — учу/, у/чишь, у/чат, нсв.; вы/учить (к 1, 4 знач.), научи/ть (к 1, 2 знач.), обучи/ть (к 1 знач.), сов. 1) (кого/что, чему и с неопр.) Передавать кому л. знания, навыки. Учить венгерскому языку. Учить ездить верхом. [Боркин:] А я, господа, тут… …   Популярный словарь русского языка

  • учить — учу, учишь; ученный; учен, а, о; нсв. 1. (св. научить и обучить). кого (чему или с инф.). Передавать кому л. какие л. знания, навыки, воспитывать какие л. качества. У. детей, студентов, иностранцев. У. грамоте. У. французскому языку. У. музыке. У …   Энциклопедический словарь

  • учить — учу/, у/чишь; у/ченный; у/чен, а, о; нсв. см. тж. учиться, учёба, учение, ученье 1) (св. научи/ть и обучи/ть) кого (чему или с инф.) …   Словарь многих выражений

  • Учить в зубрятку — что. Народн. Заучивать наизусть что л. СРНГ 12, 18 …   Большой словарь русских поговорок

  • вы́учить — чу, чишь; сов., перех. (несов. учить). 1. (несов. также выучивать). Уча, запомнить, усвоить. Выучить урок. □ Я прочел заметку тысячу раз, я выучил ее наизусть. Каверин, Два капитана. 2. чему или с неопр. Обучить, научить. Выучить кого л. читать.… …   Малый академический словарь

  • На память знать, учить, читать и т. п. — НА ПАМЯТЬ знать, учить, читать и т. п. Наизусть, не смотря в текст. [Мать] предложила мне заучивать стихи на память (М. Горький. Детство) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • выучить — чу, чишь; св. (нсв., также, учи/ть) см. тж. выучивать, выучиваться, выучивание, выучка что 1) Уча, запомнить, усвоить. Вы/учить таблицу умножен …   Словарь многих выражений

  • ВИЗАНТИЙСКАЯ ИМПЕРИЯ. ЧАСТЬ II — Право и Церковь Рецепция римского права в Византии. Понятие византийского права Правовая культура В. и. с начала ее истории вплоть до падения К поля была основана на рецепции классического римского права. Источники рим. права подразделялись на… …   Православная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»